Першочергово для транс-переходу в Україні необхідно звернутися до спеціаліста_ки-психіатра_ині із метою встановлення діагнозу F64.0 Транссексуалізм – без нього неможливо офіційно розпочати медичний, а згодом і юридичний перехід. Закон про психіатрію передбачає можливість самозвернення повнолітніх осіб без направлення від сімейного_ї лікаря_ки.
Протокол визначає два шляхи отримання психіатричного діагнозу: амбулаторне спостереження у спеціаліста_ки протягом не менше двох років або госпіталізацію.
Обидва варіанти передбачають запис на первинну консультацію для опису вашого стану та збору анамнезу. Згідно закону про психіатричну допомогу ви маєте право звернутися у будь-який медичний заклад. Рекомендуємо шукати дружні відділення та спеціалістів_ок у базах ГО та через консультації рівний-рівному.
Якою є процедура амбулаторного спостереження? Після первинної консультації лікар_ка визначає графік обстежень і протягом двох років ви підтверджуєте свій стан (наявність дисфорії, соціалізації відповідно до вашої гендерної ідентичності тощо). Як тільки психіатр_иня упевниться в коректності попереднього діагнозу – ви отримаєте заключення та необхідну документацію (в тому числі довідку у довільній формі, необхідну для подальших етапів транс-переходу). Пам’ятайте, що ви маєте право змінити спеціаліста_ку в будь-який момент, в тому числі для оскарження діагнозу.
Якою є процедура госпіталізації? Після первинної консультації вам призначать день госпіталізації та видадуть направлення. Оформлення відбувається через приймальне відділення ПНД у порядку живої черги. На жаль, черги в більшості ПНД гендеровані і вам доведеться стояти в тій яка відповідає паспортній статі. Після опитування черговим_ою лікарем_кою вас госпіталізують. Відділення також гендеровані і визначаються паспортною статтю. Умови перебування різняться від відділення до відділення, рекомендуємо ретельно обирати відділення і спеціалістів_ок і проговорювати всі можливі нюанси. Так, наприклад, є такі які можуть надати можливість перебувати в окремій палаті з окремим санвузлом, в той час як в деяких ви будете змушені лежати у загальній палаті на багато людей і користуватись спільними туалетами. Госпіталізація передбачає консультації із психіатром_инею, психологом_инею, а також аналізи крові. Наприкінці збирають комісію, яка встановлює остаточний діагноз. Комісія складається з трьох людей, туди входять ваш_а лікар_ка, завідувач_ка відділення і хтось третій_я — або психолог_иня, або інший_а психіатр_иня або завідувач_ка іншого відділення. Після опитування, ознайомлення з результатами аналізів і висновків інших спеціалістів_ок комісія приймає рішення про діагноз. У випадку якщо ви з ним не погоджуєтесь ви можете не підписувати відповідні папери. Існує процедура оскарження, водночас вона достатньо складна і часто простіше звернутись до іншого ПНД.
Після виписки вам видадуть виписку (формат ніде не затверджений і відрізняється індивідуально) і виписку з картки хворого — форма 027о. Обидві знадобляться пізніше, бажано зробити копії. Якщо якийсь з документів буде втрачено ви можете звернутись до відділення з проханням його перевидати — повторна госпіталізація чи ще щось не вимагається.
Зверніть увагу, що для призначення ЗГТ і зміни документів необхідно мати саме F64.0. Існують так звані “споріднені” діагнози, наприклад F64.9 — розлади статевої ідентичності неуточнені. Він не дає можливостей продовжувати перехід.
Іншим важливим пунктом є те, що в Україні діагностують тільки “бінарний” транссексуалізм — коли гендерна ідентичність протилежна паспортній статі.